Рішення про кредит залишається за користувачем, навіть коли процес оформлення максимально спрощений. Сервіс МФОХА пропонує інформацію для цього рішення. Його картки відтворюють основні параметри з паспортів споживчих кредитів, а не замінюють їх рекламними оцінками.
За аналізом Опендатабота, що спирається на дані НБУ, у першій половині 2026 року щомісячна кількість договорів із МФО становила близько 700 тисяч. Повторні звернення також входять до цього показника. Тож ідеться про масштаб кредитних рішень, у кожному з яких важливо розуміти умови до моменту підписання.
Картки сервісу відображають ключові поля кредитного паспорта. Користувач бачить суму, строк, звичайну та реальну річну ставки, комісію за видачу і вимоги до позичальника. МФОХА повідомляє, що не перераховує ці показники та вказує дату оновлення відомостей. Компанії без ліцензії НБУ, відповідно до підходу проєкту, не потрапляють до переліку.
Для оцінки кредиту недостатньо знати, за скільки хвилин компанія розглядає звернення. Паспорт споживчого кредиту містить інший тип інформації: реальну річну процентну ставку, комісії та наслідки прострочення. Його читають до укладення договору, щоб співвіднести пропозицію з власними можливостями повернення грошей.
Окрім документальних карток, у проєкті є рейтинг, сформований позичальниками, та довідкові матеріали про права клієнтів. Теми охоплюють граничну ставку й кредитні питання військовослужбовців. Ці розділи доповнюють порівняння, але висока оцінка компанії не підміняє ознайомлення з конкретним договором.
Олександр, засновник МФОХА, звертає увагу на місце кредитних даних у процесі вибору. Замість того щоб залишатися непомітними, вони мають бути поруч із назвою компанії. Корисним результатом він називає і ситуацію, коли користувач через комісію вирішує не оформлювати кредит.
МФОХА працює як інформаційний проєкт, а не фінансова установа. Кредитів він не видає, рішення про їх надання залишаються за відповідними компаніями.