Лікворея — патологічний витік спинномозкової рідини (ліквору) з природних порожнин через дефекти кісток черепа або хребта. Це серйозний нейрохірургічний стан, який потребує своєчасної діагностики та лікування. Без адекватної терапії лікворея може призводити до небезпечних ускладнень: менінгіту, енцефаліту, пневмоцефалії або стійкої внутрішньочерепної гіпотензії.
Детальну інформацію про діагностику та лікування ліквореї читайте на сторінці нейрохірурга.
Що таке лікворея і чому вона небезпечна
Спинномозкова рідина (ліквор, цереброспінальна рідина — ЦСР) постійно циркулює навколо головного і спинного мозку, захищаючи їх від механічних ушкоджень, забезпечуючи харчування нервової тканини і виводячи продукти обміну. За добу виробляється близько 500–700 мл ліквору, і весь цей об'єм постійно циркулює і оновлюється.
При ліквореї ліквор виходить назовні через дефект у кістках черепа або хребта, порушуючи герметичність субарахноїдального простору. Це несе подвійну небезпеку:
- зниження внутрішньочерепного тиску (внутрішньочерепна гіпотензія) із характерним постуральним головним болем;
- проникнення інфекції ззовні в субарахноїдальний простір із розвитком менінгіту або менінгоенцефаліту.
Причини ліквореї
Травматична лікворея
Найпоширеніша форма — виникає внаслідок переломів основи черепа або хребта з пошкодженням твердої мозкової оболонки. При переломах передньої черепної ямки ліквор може витікати через ніс (назальна лікворея) або вухо (вушна лікворея). Травматична назальна лікворея часто приймається за звичайний нежить після травми голови, що затримує діагностику.
Післяопераційна лікворея
Ускладнення нейрохірургічних операцій на головному або спинному мозку. Навіть при ретельному закритті твердої мозкової оболонки в деяких випадках утворюються мікродефекти, через які відбувається витік ліквору.
Спонтанна (ідіопатична) лікворея
Виникає без очевидної причини, частіше у людей з підвищеним внутрішньочерепним тиском або дефектами твердої мозкової оболонки. Нерідко пов'язана з менінгоцелями або арахноїдальними кістами.
Пухлинна лікворея
При пухлинах основи черепа або хребта, які руйнують кісткові структури та тверду мозкову оболонку.
Симптоми ліквореї
Клінічна картина залежить від локалізації та об'єму витоку:
- Назальна лікворея — прозоре або злегка жовтувате рідке виділення з одного або обох носових ходів. Посилюється при нахилі голови вперед, натужуванні або натисканні на яремні вени. Характерна ознака: виділення залишають на білій серветці характерний «ореол» (симптом «подвійної плями»);
- Вушна лікворея — витік прозорої рідини з вуха після травми голови;
- Рановий витік ліквору — після нейрохірургічних операцій;
- Постуральний головний біль — біль, що різко посилюється у вертикальному положенні і зменшується лежачи (ознака внутрішньочерепної гіпотензії);
- Ознаки менінгіту при інфікуванні — ригідність потиличних м'язів, висока температура, світлобоязнь, нудота і блювання.
Діагностика ліквореї
Підтвердження діагнозу та визначення місця витоку — ключові завдання діагностики:
- Лабораторне дослідження виділень — визначення рівня бета-2-трансферину (маркер ліквору) або бета-трейс-протеїну. Це специфічний і чутливий метод підтвердження ліквореї;
- КТ черепа та основи черепа — для виявлення дефектів кісток і зон пневмоцефалії (повітря в порожнині черепа);
- МРТ з гадолінієвим контрастом — для визначення точного місця витоку ліквору та оцінки стану твердої мозкової оболонки;
- КТ-цистернографія — введення контрастної речовини в субарахноїдальний простір з наступним КТ-сканом. Найточніший метод топічної діагностики місця витоку;
- Ендоскопічне дослідження носової порожнини — при назальній ліквореї дозволяє безпосередньо візуалізувати місце витоку.
Методи лікування ліквореї
Консервативне лікування
При невеликому об'ємі витоку, особливо травматичного походження, можливе консервативне лікування: суворий постільний режим (горизонтальне положення знижує тиск ліквору), уникнення натужування та фізичного навантаження. При підвищеному внутрішньочерепному тиску — ацетазоламід для зменшення продукції ліквору. Люмбальний дренаж — встановлення катетера у поперековий субарахноїдальний простір для тимчасового відведення ліквору і розвантаження місця витоку.
Хірургічне лікування
При неефективності консервативного лікування або великому дефекті — хірургічне закриття місця витоку. Методи залежать від локалізації:
- Ендоскопічна трансназальна пластика — при назальній ліквореї, особливо при дефектах решітчастої кістки або клиноподібного синуса. Мінімально інвазивний метод з низькою травматичністю і хорошим результатом;
- Відкрита краніотомія — при великих дефектах твердої мозкової оболонки або при неефективності ендоскопічного підходу;
- Хірургія хребта — при спінальній ліквореї через дефекти твердої мозкової оболонки хребта.
Зверніться до нейрохірурга
Лікворея — стан, який вимагає негайного звернення до нейрохірурга. Прозорі виділення з носа або вуха після травми голови, постуральний головний біль або ознаки менінгіту — це сигнали, які не можна ігнорувати.
Кваліфіковану допомогу, точну діагностику та сучасне лікування ліквореї ви отримаєте у нейрохірурга Леонтьєва Олексія — досвідченого фахівця з хірургії основи черепа та лікування ускладнень нейрохірургічних операцій.