Північна Корея постачає росії артилерійські снаряди: на сьогодні відомо про передачу 12 мільйонів 152-мм снарядів

Коли світ спостерігає за черговим витком ескалації на фронті, у тіні дипломатичних скандалів і санкцій розгортається історія, яка може докорінно змінити перебіг війни. Публікує матеріал newssky.com.ua — ексклюзивний розбір, як Північна Корея постачає Росії мільйони снарядів, чому це стало можливим, які наслідки матиме для України, Європи та глобальної безпеки. Від деталей розвідки до аналізу міжнародних реакцій — усе, що потрібно знати про найбільшу нелегальну військову угоду останніх років.

Північна Корея і Росія: новий військовий альянс у центрі світової уваги

У липні 2025 року розвідка Південної Кореї офіційно підтвердила: КНДР передала Росії понад 12 мільйонів артилерійських снарядів калібру 152 мм, що стало найбільшим постачанням боєприпасів за всю історію війни в Україні. За даними Агентства військової розвідки Південної Кореї, з жовтня минулого року Пхеньян відправив до Росії близько 28 тисяч контейнерів із озброєнням і боєприпасами, переважно саме цього калібру. Такий обсяг снарядів дозволяє забезпечити російську армію боєприпасами на кілька місяців інтенсивних бойових дій, що суттєво зміщує баланс сил на фронті[2][4][6][9][16][19].

Ці дані підтверджують і західні, і українські джерела, які зазначають: без допомоги КНДР російські обстріли українських позицій скоротилися б щонайменше вдвічі. Північнокорейські снаряди вже неодноразово знаходили українські військові, а на залишках боєприпасів чітко видно маркування корейською мовою, що підтверджує їх походження[5][10][18].

Як працює схема постачання: логістика, масштаби, маршрути

За інформацією розвідки, боєприпаси транспортують у спеціальних контейнерах морським шляхом із порту Раджин у КНДР до російських портів Восто́чний і Дунай. Далі вантажі залізницею доставляють до складів поблизу кордону з Україною, зокрема до Тихорецька — одного з ключових логістичних центрів російської армії. У 2024 році саме тут було зафіксовано різке збільшення обсягів перевезень, а після удару ЗСУ по складу в Тихорецьку було знищено майже 90% боєприпасів, отриманих з КНДР за кілька днів до атаки[5].

Оцінки експертів свідчать: лише за останній рік Північна Корея могла забезпечити до 40–60% усіх потреб російської армії в артилерійських снарядах. Для транспортування використовують судна під санкціями, а також складні схеми перевантаження та маскування вантажу. За даними супутникової розвідки, у листопаді 2024 року було зафіксовано понад 700 залізничних платформ, завантажених боєприпасами з КНДР[5][18].

Що отримує КНДР взамін: технології, валюта, політична підтримка

Військова співпраця між КНДР і Росією не обмежується лише боєприпасами. За даними західних розвідок, у відповідь на постачання снарядів Пхеньян отримує від Москви сучасні технології для розвитку ракетної та ядерної програм, а також валюту, паливо й продовольство. Особливо цінними для КНДР є російські технології у сфері виробництва супутників, ракет середньої дальності, систем ППО та авіаційної техніки[7][10].

У вересні 2024 року лідер КНДР Кім Чен Ин особисто зустрічався з Володимиром Путіним у Владивостоці, де сторони домовилися про «всебічну підтримку» у сфері оборони. За даними розвідки, КНДР також отримує від Росії допомогу у створенні систем захисту від санкцій, а також консультації щодо обходу міжнародних обмежень на фінансові операції[7][10].

Військові наслідки: як північнокорейські снаряди вплинули на хід війни

Поява мільйонів додаткових снарядів у розпорядженні російської армії дозволила Москві відновити інтенсивні артилерійські обстріли на ключових ділянках фронту. Українські військові фіксують збільшення кількості атак, особливо на Донбасі та півдні, де росіяни намагаються прорвати оборону ЗСУ за рахунок масованого застосування артилерії[2][4][5][6][9][16][18][19].

Окрім снарядів, КНДР також постачає Росії ракети, міномети, реактивні системи залпового вогню та навіть самохідні артилерійські установки. За даними розвідки, з жовтня 2024 року Північна Корея відправила до Росії близько 13 тисяч військових, зокрема інженерів, саперів та будівельників, які працюють у тилу на відновленні інфраструктури та будівництві оборонних споруд[2][4][6][9][16][19].

Українські аналітики зазначають: без цієї допомоги російська армія була б змушена скоротити інтенсивність обстрілів щонайменше вдвічі, що могло б дати українським силам перевагу на окремих напрямках і дозволити ефективніше проводити контрнаступальні операції[5][10][18].

Порушення санкцій і міжнародне право: реакція світу

Постачання зброї з КНДР до Росії є прямим порушенням резолюцій Ради Безпеки ООН, які забороняють експорт озброєнь із Північної Кореї. Однак Москва, як постійний член РБ ООН, блокує будь-які спроби розслідування чи запровадження нових санкцій. Західні країни, зокрема США, Велика Британія, Франція, Південна Корея та Японія, неодноразово закликали Пхеньян і Москву припинити військову співпрацю, погрожували новими обмеженнями та посиленням контролю за морськими перевезеннями[7][10].

У відповідь КНДР і Росія заперечують факт постачання зброї, називаючи звинувачення «безпідставними». Однак численні докази — від супутникових знімків до залишків снарядів на полі бою — свідчать про протилежне. Експерти ООН наголошують: масштабна військова співпраця між двома ізольованими режимами створює нові загрози для глобальної безпеки, стимулює гонку озброєнь у регіоні та підриває систему міжнародного контролю над розповсюдженням зброї масового ураження[7][10].

Південна Корея, США та НАТО: відповідь союзників і нова стратегія

На тлі зростаючої співпраці між КНДР і Росією, Південна Корея різко активізувала військово-технічну підтримку союзників у Європі. За даними CNN, Сеул став одним із ключових постачальників зброї для країн НАТО, зокрема Польщі, яка у 2025 році придбала понад 180 танків K2, 80 допоміжних машин та десятки тисяч снарядів для артилерії. Загальна вартість контракту перевищила $6,7 млрд, а Польща планує розширити парк до 1000 одиниць бронетехніки[3].

США та ЄС також посилили контроль за експортом технологій подвійного призначення, розширили санкційні списки та ініціювали спільні операції з перехоплення нелегальних вантажів. У травні 2025 року НАТО вперше офіційно визнало військовий альянс між КНДР і Росією загрозою для європейської безпеки та оголосило про створення спеціальної групи для моніторингу постачань зброї з Азії до РФ[3][7][10].

Внутрішня ситуація в КНДР: мобілізація, пропаганда, економічні виклики

Постачання мільйонів снарядів у Росію стало можливим завдяки тотальній мобілізації промисловості КНДР. За даними південнокорейської розвідки, з 2023 року заводи Північної Кореї працюють у три зміни, а до виробництва боєприпасів залучають навіть цивільних і студентів. Влада КНДР використовує пропаганду, переконуючи населення, що допомога Росії — це «священний обов’язок перед антиімперіалістичним фронтом»[10][13].

Водночас, економічна ситуація в КНДР залишається критичною: дефіцит продовольства, перебої з електроенергією, проблеми з транспортом. За даними ООН, у 2025 році понад 40% населення країни відчуває хронічний голод, а більшість підприємств працюють на межі виживання. Російська валюта, паливо та технології, отримані в обмін на зброю, дозволяють режиму Кім Чен Ина утримувати владу, але не вирішують системних проблем[10][13].

Російський військово-промисловий комплекс: чи вистачить снарядів для затяжної війни?

Окрім імпорту з КНДР, Росія намагається наростити власне виробництво боєприпасів і ракет. За даними Defense Express, у 2025 році РФ виробляє 20–35 крилатих ракет «Калібр» на місяць, а загальний запас цих ракет у червні оцінювався у 245–285 одиниць. Однак дефіцит артилерійських снарядів залишається критичним: навіть з урахуванням імпорту з КНДР, російська армія витрачає до 20 тисяч снарядів на добу, що вимагає постійного поповнення запасів[8][17].

Українська розвідка відзначає: у разі припинення постачань з КНДР російські війська будуть змушені скоротити інтенсивність обстрілів і перейти до оборонної тактики. Саме тому питання контролю за логістикою і санкціями стає ключовим для стримування агресії[5][8][17].

Глобальні наслідки: новий розподіл сил у світі

Масштабна військова співпраця між КНДР і Росією вже змінила баланс сил не лише на фронті в Україні, а й у світовій політиці. Експерти прогнозують: зміцнення альянсу між ізольованими режимами стимулює гонку озброєнь у Східній Азії, підштовхує Японію та Південну Корею до збільшення оборонних бюджетів, а також змушує США та НАТО переглядати стратегії стримування[3][7][10].

Водночас, Україна отримує дедалі більше підтримки від Заходу: у 2025 році країни ЄС і США виділили рекордні суми на військову допомогу, а Польща, Велика Британія, Франція та Німеччина посилили постачання зброї та боєприпасів. Від ефективності контролю за нелегальними постачаннями з КНДР залежить не лише хід війни, а й стабільність усього європейського континенту[3][7][10].

Висновки: що означає «корейський фактор» для України та світу

Постачання 12 мільйонів снарядів із КНДР до Росії — це не просто черговий епізод у війні. Це сигнал про нову реальність, де ізольовані режими об’єднуються проти демократичного світу, ігноруючи санкції та міжнародне право. Для України це означає необхідність ще тіснішої співпраці із союзниками, посилення розвідки, контролю за логістикою та пошуку нових способів протидії гібридним загрозам.

Для світу — це виклик системі безпеки, який потребує рішучої відповіді: від посилення санкцій до реформування ООН і створення нових механізмів контролю за розповсюдженням зброї. Майбутнє війни в Україні, а разом із ним і безпека Європи, значною мірою залежить від того, чи зможе світ зупинити потік зброї з Північної Кореї до Росії.

Інформує newssky.com.ua